розірвати

Розірва́ти:

— крім прямого значення, тут ще: розважити [XII]

— тут: розрадити [48]

Значення в інших словниках

1. розірвати — розірва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розірвати — див. розривати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розірвати — РОЗІРВА́ТИ див. розрива́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
4. розірвати — розрива́ти (рва́ти) / розірва́ти на шматки́ кого і без додатка. Нещадно розправлятися з ким-небудь, знищувати когось. Він би хотів на шматки розірвати й тітку, й дядька, і дітей їх (М. Коцюбинський). розірва́ти на маню́сінькі кусо́чки.  Фразеологічний словник української мови
5. розірвати — I. ПОРИВА́ТИ (припиняти стосунки, зв'язки з кимсь, чимсь), ПОРУ́ШУВАТИ (ПОРУША́ТИ), РОЗРИВА́ТИ, РВА́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ від кого-чого. — Док.: порва́ти, пору́шити, розірва́ти, відверну́тися. З дитбудинком вона не поривала зв'язків і тепер.  Словник синонімів української мови
6. розірвати — Розірва́ти, розірву́, розі́рвеш, -рвуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розірвати — РОЗІРВА́ТИ див. розрива́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
8. розірвати — Розірвати, -ся см. розривати, -ся.  Словник української мови Грінченка