руваш

Рува́ш:

— нагорода [22,IV]

— Руваш (угор. rovás, пор. польсь. діал. rowas, бойк. раваш, рум. rǎvaş, rǎbój) — істор. берка, ціпок, прут, на яких неписьменні війти або корчмарі карбували висоту податків, данин, боргу тощо, редакція виклала словом «нагорода»: «— То я вже не знаю, як там йому той пан біг милосердний порахує. Певно, на добрий руваш не закарбує» (502). Виходячи з чисто бухгалтерських міркувань, треба б руваш пояснити як рахунок. У поточній мові добрий руваш — добре діло. Краще, однак, перекладати цілу фразу: закарбувати на добрий руваш — перен. порахувати за добре діло. Інше трактування цього звороту невірне й неможливе. [MО,IV]

руваш (22, 496) – “нагорода”; [ІЦ-2006]