Значення в інших словниках
-
терх —
терх іменник чоловічого роду в'юк
Орфографічний словник української мови
-
терх —
ТЕРХ, а, ч., діал. 1. В'юк. Як робить [гуцул] – то гостро робить: винесе такий терх муки на свій верх, що у коня спина вгинається (Г. Хоткевич); Як конина, двигав [Юра] ціле своє життя повні терхи чужого добра і йшов туди, куди поганяли (А.
Словник української мови у 20 томах
-
терх —
Тягар, вузли
Словник застарілих та маловживаних слів
-
терх —
-а, ч., зах. 1》 В'юк. 2》 Стара міра рідини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
терх —
ТЕРХ, а, ч., діал. 1. В’юк. Як робить [гуцул] — то гостро робить: винесе такий терх муки на свій верх, що у коня спина вгинається (Хотк., II, 1966, 355); Як конина, двигав [Юра] ціле своє життя повні терхи чужого добра і йшов туди, куди поганяли (Круш.
Словник української мови в 11 томах
-
терх —
Терх, -ха м. 1) Вьюкъ на верховой лошади. Шух. І. 79, 197. Вх. Зн. 69. 2) Мѣра жидкости. Та наварив путилянам горівочки з медом.... та наметав по терьхові, щоби тото пити. Гол. III. 224. Шинкарі посідали з повними терхами. Федьк.
Словник української мови Грінченка