тоня

Тонь, то́ня:

— глибінь [54]

— ополонка [4,8,XII]

Значення в інших словниках

1. тоня — то́ня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тоня — ТО́НЯ, і, ж. 1. Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом. В прозорій тоні цілими стадами плавали звільна великі клені (І.  Словник української мови у 20 томах
3. тоня — -і, ж. 1》 Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом. 2》 Невід з рибою; улов риби, добутий під час одного закидання невода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тоня — кра́сна то́ня, заст. Перший у сезоні улов, звичайно найкращий. Красна тоня видалась добра; але того літа риба ловилась дуже погано (І. Нечуй-Левицький).  Фразеологічний словник української мови
5. тоня — ТО́НЯ, і, ж. 1. Ділянка водоймища, звичайно з розчищеним дном для ловлення риби неводом. В прозорій тоні цілими стадами плавали звільна великі клені (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. тоня — То́ня, -ні ж. 1) Тоня, мѣсто гдѣ ловятъ рыбу. Браун. 43. 2) Мѣсто, гдѣ тонутъ, небезопасное мѣсто. Шейк.  Словник української мови Грінченка