трачиння

Трачи́ння:

— тирса з пиляних дощок [V]

— тирса [19,VI,VII]

Значення в інших словниках

1. трачиння — трачи́ння іменник середнього роду тирса діал.  Орфографічний словник української мови
2. трачиння — див. залишок  Словник синонімів Вусика
3. трачиння — ТРАЧИ́ННЯ, я, с., діал. Тирса (деревна). Вони [робітники] змітали трачиння, .. вивозили його й висипували [висипали] в пащі печей в приземнім забудуванні (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
4. трачиння — -я, с., діал. Тирса (деревна).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трачиння — I. ТИ́РСА (дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою), ТРИ́ННЯ розм., ТРИ́НА діал., ТРАЧИ́ННЯ діал. Завищала пила, вгризлася зубами в дерево, посипалась додолу тирса (Ю. Збанацький); Вони змітали трачиння.., вивозили його й висипували в пащі печей (О. Кобилянська).  Словник синонімів української мови
6. трачиння — ТРАЧИ́ННЯ, я, с., діал. Тирса (деревна). Вони [робітники] змітали трачиння,.. вивозили його й висипували [висипали] в пащі печей в приземнім забудуванні (Коб., І, 1956, 461).  Словник української мови в 11 томах
7. трачиння — Трачи́ння, -ня с. Опилки. Шейк.  Словник української мови Грінченка