устава

Уста́ва:

— закон [6;46-2]

Значення в інших словниках

1. устава — Уста́ва. Закон, положення. Де ж зрештою має шукати руска інтеліґенция пристановище для рускої народности, як не в Австриї, в котрій засадничими уставами кождій народности запоручено можність свобідного розвитку (Б.  Українська літературна мова на Буковині
2. устава — УСТА́ВА, и, ж. Те саме, що уста́в¹. Тепер же я наклав на себе меншу аскетичну дисципліну – але проходив її на філологічному факультеті Київського університету, реформованому за уставою 1884 року (М. Грушевський).  Словник української мови у 20 томах