Словник з творів Івана Франка

фудулія

Гордість (Ів.Фр.) [II]

фуду́лія: спѣсь [ІФ,1890]

Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка

Значення в інших словниках

  1. фудулія — фуду́лія іменник жіночого роду гордовитість, бундючність, зарозумілість, пихатість діал.  Орфографічний словник української мови
  2. фудулія — ФУДУ́ЛІЯ, ї, ж., діал. Гордовитість, бундючність, зарозумілість, пихатість. Свої люди вже знали тоту його фудулію, то тілько всміхнеться бувало чоловік (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. фудулія — фуду́лія пиха, гордість (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. фудулія — -ї, ж., діал. Гордовитість, зарозумілість, пихатість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фудулія — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм.  Словник синонімів української мови
  6. фудулія — ФУДУ́ЛІЯ, ї, ж., діал. Гордовитість, зарозумілість, пихатість. Свої люди вже знали тоту його фудулію, то тілько всміхнеться бувало чоловік (Фр., II, 1950, 84).  Словник української мови в 11 томах
  7. фудулія — Фудулія, -лії ж. 1) Надменность, гордость, высокомѣріе. Слухайте тільки, як з мене фудулію вигнали. Федьк. 2) Надменный, гордый человѣкъ. Желех.  Словник української мови Грінченка