Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Єна

Є́на, Є́ни (місто); є́нський, -ка, -ке

∗∗∗

Є́на, є́ни; є́ни, єн (яп. мон.)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. єна — -и, ж. Грошова одиниця Японії – 100 сенів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. єна — Є́НА, и, ж. Грошова одиниця Японії, а також монета відповідної вартості. Єна була введена в обіг у 1872 році в результаті реформи грошової системи доби Едо.  Словник української мови у 20 томах
  3. Єна — Є́на іменник жіночого роду місто в Німеччині  Орфографічний словник української мови
  4. Єна — М. в Німеччині (Тюрінґія), над р. Зале; 100 тис. мшк.; центр оптичної та точної промисловості (фабрики Цайса); унів., планетарій; храми (XI-XVII ст.), залишки міського муру (XIV ст.), ратуша, кам'яні будівлі; у 1806 — перемога Наполеона I над прусськими військами.  Універсальний словник-енциклопедія