Іларіон

Іларіо́н і Ларіо́н, -на.

Значення в інших словниках

1. Іларіон — Ларіон  Словник чужослів Павло Штепа
2. Іларіон — Іларіо́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. ІЛАРІОН — • ІЛАРІОН (р. і м. н. невід. — не раніше 1054) - оратор і письменник, церк.-політ. діяч Київ. Русі. За даними Початкового зведення (1095), був священиком княжої церкви Спаса на Берестові біля Києво-Печерського монастиря.  Українська літературна енциклопедія
4. Іларіон — I церковний діяч і письменник Київської Русі XI ст.; 1051 київський митрополит; автор видатного церковно-богословського твору Слово про закон і благодать; прихильник політичної та культурної самостійності Київської держави. II 1882-1972, митрополит Укр.  Універсальний словник-енциклопедія