Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Афон

Афо́н, -ну, -нові, на -ні, рідше А́тос, -су

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. Афон — Афон, Афоніи гр.; aphthonos — щедрий; багатий.  Власні імена людей. Словник-довідник
  2. Афон — Афо́н 1 іменник чоловічого роду, істота чоловіче ім'я Афо́н 2 іменник чоловічого роду гора в Греції  Орфографічний словник української мови
  3. Афон — сх. відгалуження півостр. Халкідіка в Греції; автономна округа Айон-Орос; на пд. гора А. (2033 м.); монастирський осередок і центр грец. православної думки; важливий центр візантійського малярства; численні церкви й монастирі X-XVI ст. з багатим внутрішнім оздобленням (мозаїки, фрески).  Універсальний словник-енциклопедія