Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Бухара

Бухара́, -ри́, -рі́

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. Бухара — Бухара́ іменник жіночого роду місто в Узбекистані  Орфографічний словник української мови
  2. бухара — (-и) ж.; мол:, жарт. Рибальський базар біля, станції метро "Дніпро" в Києві, Але життя героїні дотичне до великої кількости людей, які розповідають найрізноманітніші байки: <...> [про] алкогольну "бухару" на станції метро "Дніпро", "бухенвальд" у студмістечку <...> (Час, 2001, № 10).  Словник жарґонної лексики української мови
  3. Бухара — Обл. центр в Узбекистані, у Зеравшанській долині; 228 тис. мшк.; легка (каракулеві шкурки, бавовняна), харчова промисловість; старовинний ремісничий центр (гаптування, виробництво шовку, різьба по дереву, гравірування по металу); 3 вузи;...  Універсальний словник-енциклопедія