Вероніка —
гр.*; від phero — несу і піке — перемога (буквально: та, шо приносить перемогу). Ветона, Веронка, Веронця, Вероня, Веронька, Верунька, Віра, Віка, Вікуся; Ніка. — Мене звуть Вероніка. — Дякую, Вероніко (П. Загре-бельний); — Ти ще гарнішою стала, Вероноі..
Власні імена людей. Словник-довідник
вероніка —
-и, ж. Одно- чи багаторічна трав'яниста рослина з дрібними квітками, окремі види якої культивуються як декоративні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вероніка —
ВЕРО́НІКА, и, ж. Трав'яниста рослина родини ранникових із дрібними квітами, зібраними в суцвіття, окремі види якої культивуються як декоративні. Над ними здіймались топольки вероніки, то сіро-блакитні, то густо-сині (М.
Словник української мови у 20 томах
Вероніка —
Вероні́ка іменник жіночого роду, істота ім'я
Орфографічний словник української мови
вероніка —
Трав'яниста рослина родини ранникових, поширена переважно в зоні холодного й помірного клімату; в Україні понад 40 видів; росте у лісах, на луках і болотах.
Універсальний словник-енциклопедія
вероніка —
ВЕРО́НІКА, и, ж. Однорічна або багаторічна трав’яниста рослина з дрібними квітками, окремі види якої культивуються як декоративні. Над ними здіймались топольки вероніки, то сіро-блакитні, то густо-сині (Коцюб., II, 1955, 214).
Словник української мови в 11 томах