Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Едіп

Еді́п, -па, -пові (гр. цар)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. Едіп — Еді́п іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. едіп — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – цар Фів, що зумів розгадати три загадки потвори-сфінкса, яких ніхто до нього розгадати не міг. 2》 перен. Мудра людина, що вміє розплутати складні життєві ситуації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. едіп — Мудрець  Словник чужослів Павло Штепа
  4. едіп — еді́п (грец. Οιδίπους) 1. У давньогрецькій міфології цар м. Фів, що зумів розгадати три загадки потвори сфінкса, яких ніхто до нього розгадати не міг. 2. Переносно – мудра людина, що вміє розплутати складні життєві ситуації.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. Едіп — У грец. міфології син фіванського царя Лая і Йокасти; батько наказав кинути немовля на горі Кітерон у зв'язку з пророцтвом, що він загине від руки сина; Е. несвідомо убив свого батька і одружився з власною матір'ю; усвідомивши, що він накоїв, осліпив себе і був засуджений на вигнання.  Універсальний словник-енциклопедія