Овідій

Ові́дій, -дія, -дієві (римськ. письм.)

Значення в інших словниках

1. Овідій — Ові́дій іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Овідій — лат.; ovis — вівця; ім'ям стало прізвище римського поета Публія Овідія Назона (лат. Publius Ovidius).  Власні імена людей. Словник-довідник
3. Овідій — (Ovidius) Назон Публій, 43 до н.е. — 17 або 18 н.е., рим. поет; любовні елегії, поеми, у т.ч. Наука кохання, елегії, написані у вигнанні (серед них відома автобіографія); вдосконалив поетичну латину.  Універсальний словник-енциклопедія