Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Рентґен

Ре́нтґен, -на, -нові; Ре́нтґе́нів, -нова, -нове; ре́нтґенівський. Ре́нтґенове промі́ння

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. Рентґен — (Rontgen) Вільгельм Конрад, 1845-1923, нім. фізик; досліджував п'єзо- і піроелектричні властивості кристалів, вимірював магнітне поле рухомих зарядів, одним із перших відкрив Х-проміння (згодом назване рентгенівським промінням); Нобелівська премія 1901.  Універсальний словник-енциклопедія