Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

Чубар

Чуба́р, -баря́, -ре́ві, -ре́м (прізв.). Чубарі́в, -ре́ва, -ре́ве

∗∗∗

Чуба́р, -ря́, -ре́ві; -барі́, -рі́в

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. Чубар — Чу́бар прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  2. чубар — див. волосся  Словник синонімів Вусика
  3. чубар — ЧУБА́Р, я́, ч., розм. 1. Той, хто має чуб, чубчик (про людину). Старий чубар. 2. Те саме, що чуба́рка.  Словник української мови у 20 томах
  4. чубар — -я, ч., розм. Той, хто має чуб, чубчик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чубар — ЧУБА́Р, я́, ч., розм. Той, хто має чуб, чубчик.  Словник української мови в 11 томах