Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

автологія

Автоло́гія, -гії, -гією (гр.)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. автологія — -ї, ж. Вживання слів у їх прямому значенні на відміну від переносного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. автологія — АВТОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв. Уживання слова в прямому значенні. Своєрідним “підступом” до поеми “Мойсей” є VІ вірш. Автологія і метафоричність тут становлять органічний сплав (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. автологія — • автологія (від грец. αυτός — сам і λόγος — слово) - вживання слів у їхньому прямому (власному) значенні, на відміну від слів і виразів, ужитих у переносному значенні, властивому тропам (метафора, метонімія, алегорія тощо). У худож.  Українська літературна енциклопедія
  4. автологія — автоло́гія (від авто... і ...логія) вживання слів у їх прямому значенні на відміну від переносного.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. автологія — рос. автология вживання слів у їх прямому значенні на відміну від переносного.  Eкономічна енциклопедія