акузатив

Акузати́в, -ва, -ву (лат.) – знахідни́й відмі́нок

Значення в інших словниках

1. акузатив — акузати́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. акузатив — (грам.) знахідний відмінок  Словник чужослів Павло Штепа
3. акузатив — АКУЗАТИ́В, а, ч., лінгв. Знахідний відмінок. Знахідний відмінок, або акузатив, – відмінок, яким у мовах номінативно-акузативної будови позначається об'єкт дії (прямий додаток) (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. акузатив — акузати́в [лат. (casus) accusativus] знахідний відмінок.  Словник іншомовних слів Мельничука