Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

альпака

Альпака́, -ки́, -ці

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. альпака — альпака́ 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота тварина альпака́ 2 іменник середнього роду шерсть  Орфографічний словник української мови
  2. альпака — АЛЬПАКА – АЛЬПАК Альпака, -й, д. ім. -ці. Парнокопитна тварина родини верблюдових з цінним хутром. Альпак, -у. Легка тканина з шерсті цієї тварини. Пох. альпаковий.  Літературне слововживання
  3. альпака — Альпа́ка. Вовна свійських тварин з родини верблюдових (лам). Склад ц. к. упривілейованої фабрики товарів з альпаки і хіньского срібла В. Бахмана і Сп[ілки] у Відни (Б., 1900, рекл.) // пол.  Українська літературна мова на Буковині
  4. альпака — невідм. 1》 ч. і ж. Південноамериканська свійська тварина з родини лам із високоякісною шерстю. 2》 ж. Легка тканина, що виробляється з шерсті цієї тварини. Піджак з альпака.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. альпака — АЛЬПАКА́, и́. 1. ч. і ж. Південноамериканська свійська тварина родини верблюдових з високоякісною вовною. Серед представників роду лам є і одомашнені форми: альпака – Lata pacos та лами – Lata glama...  Словник української мови у 20 томах
  6. альпака — альпака́ (ісп. alpaca – гірська коза в Андах, з мови кечуа) 1. Ссавець роду лам (1) родини верблюдових. Свійська тварина, дає цінну вовну. Розводять у Перу й Болівії. 2. Легка тканина з її вовни.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. альпака — АЛЬПАКА́ див. альпага́.  Словник української мови в 11 томах