антиквар —
антиква́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
антиквар —
[антиеквар] -ра, м. (на) -ров'і/ -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
антиквар —
-а, ч. 1》 Продавець старовинних картин, книжок та інших цінних предметів. 2》 заст. Про людину, яка любить збирати старовинні речі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
антиквар —
АНТИКВА́Р, а, ч. Продавець або любитель старовинних і цінних картин, книжок та інших предметів. Неоціненну знахідку – документи-оригінали про заслання Т. Г. Шевченка в далекий Закаспійський край – Д. І. Яворницький дістав 1905 року в завзятого антиквара Ф. С. Романовича (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
антиквар —
антиква́р (лат. antiquarius, від antiquus – старовинний) знавець або продавець старовинних речей, картин, книг.
Словник іншомовних слів Мельничука
антиквар —
АНТИКВА́Р, а, ч. 1. Продавець старовинних картин, книжок та інших цінних предметів. 2. заст. Про людину, що любить збирати старовинні речі.
Словник української мови в 11 томах
антиквар —
рос. антиквар (латин. antiquari-us, від antiquus — старовинний) — знавець або продавець старовинних речей, картин, книг.
Eкономічна енциклопедія