апробувати —
апробува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
апробувати —
Ую, -уєш, недок. і док. книжн. Офіційно схвалювати, стверджувати, затверджувати після перевірки; визначати якості посівів: апробувати роботу, апробувати саджанці. Пох.: апробація, апробований, апробування.
Літературне слововживання
апробувати —
[апробуватие] -роубуйу, -роубуйеиш
Орфоепічний словник української мови
апробувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 книжн. Давати апробацію, офіційно схвалювати, затверджувати що-небудь. 2》 с. г. Робити апробацію (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
апробувати —
АПРОБУВА́ТИ див. апробо́вувати.
Словник української мови у 20 томах
апробувати —
апробува́ти (від лат. approbeo – погоджуюсь, утверджую) схвалювати, стверджувати.
Словник іншомовних слів Мельничука
апробувати —
АПРОБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. книжн. Давати апробацію, офіційно схвалювати, затверджувати що-небудь. Редактор покликаний.. допомагати перекладачеві і апробувати його роботу (Перв., З щоденника.., 1956, 53). 2. с.-г. Робити апробацію (в 2 знач.).
Словник української мови в 11 томах