Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

архітектор

Архіте́ктор, -ра; -тори, -рів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. архітектор — (фахівець з архітектури) будівничий, книжн. зодчий.  Словник синонімів Полюги
  2. архітектор — архіте́ктор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. архітектор — Будівничий, г. архітект.  Словник синонімів Караванського
  4. архітектор — Архитект, будівничий  Словник чужослів Павло Штепа
  5. архітектор — [арх'ітектор] -ра, м. (на) -ров'і/ -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
  6. архітектор — -а, ч. Фахівець в галузі архітектури; будівничий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. архітектор — АРХІТЕ́КТОР, а, ч. 1. Фахівець у галузі архітектури; будівничий. Приїздили вже архітектори, планували, прикидали, як і куди воно [село Сеньків] повинно рости, якими будинками й спорудами його буде оздоблено (Остап Вишня)...  Словник української мови у 20 томах
  8. архітектор — АРХІТЕ́КТОР (фахівець з архітектури), БУДІВНИ́ЧИЙ, ЗО́ДЧИЙ книжн., ГРАДОБУДІВНИ́К рідше. Ще з дитинства я готувався стати архітектором (О.  Словник синонімів української мови
  9. архітектор — АРХІТЕ́КТОР, а, ч. Фахівець в галузі архітектури; будівничий. Приїздили вже архітектори, планували, прикидали, як і куди воно [село Сеньків] повинно рости, якими будинками й спорудами його буде оздоблено (Вишня, І, 1956, 359); Ще з дитинства я готувалася стати архітектором (Донч., V, 1957, 329).  Словник української мови в 11 томах