Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

атрофований

Атрофо́ваний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. атрофований — атрофо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. атрофований — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до атрофуватися. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. атрофований — АТРОФО́ВАНИЙ, а, е. Який атрофувався. Після 60-річного віку кількість атрофованих нервових волокон збільшується (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. атрофований — ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму — який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ (ЗІСО́ХЛИЙ) (про рослини). Перед..  Словник синонімів української мови
  5. атрофований — АТРОФО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до атрофува́тися; // У знач. прикм. Після 60-річного віку кількість атрофованих нервових волокон збільшується (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 114).  Словник української мови в 11 томах