барокко —
• барокко (італ. barocco — дивний, химерний) - напрям у європ. мист-ві й л-рі 17 — 18 ст. Поняття барокко як худож. системи післяренесансної епохи спершу виникло в мистецтвознавстві, а в 20 ст. було перенесено й на л-ру.
Українська літературна енциклопедія
барокко —
баро́кко (від італ. barocco – вибагливий, химерний) стиль в архітектурі та мистецтві кінця 16 – середини 18 ст., для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, динамічність композиції.
Словник іншомовних слів Мельничука
барокко —
БАРО́ККО, невідм., с. Стилістичний напрям у європейському мистецтві кінця XVI — середини XVIII ст., що характеризується примхливістю форм та декоративною пишністю. Стиль барокко характерний вільною трактовкою класичних форм архітектури (Архіт. Рад. Укр.
Словник української мови в 11 томах