безправ’я —
БЕЗПРА́В’Я, я, с. Те саме, що безпра́вність. Хто не цінить наданих йому прав, той сам приречений на безправ’я (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 70); Жодна країна в Австро-Угорській імперії не зазнавала такого економічного гніту...
Словник української мови в 11 томах