безхліб’я —
БЕЗХЛІ́Б’Я, я, с. Стан, коли немає хліба; голод. То побило меншого брата в полі три недолі: Одно — безвіддя, А друге — безхліб’я, А трете — буйний вітер у полі повіває Та бідного козака з ніг валяв (Думи..
Словник української мови в 11 томах