Значення в інших словниках без’язикий — БЕЗ’ЯЗИ́КИЙ, а, е. 1. Який не має язика. *У порівн. Ні того дня, ні на другий не дивилася вже вона на свекра, що.. ходив мовчазний, мов без’язикий (Мирний, І, 1954, 225). 2. Який не говорить; німий. Словник української мови в 11 томах