Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

бензил

Бензи́л, -зи́лу (хем., benzyl)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. бензил — БЕНЗИ́Л, у, ч. Вуглеводневий радикал, що входить до складу деяких хімічних сполук. До небезпечних відходів виробництва хімічної продукції належить і осмол, який містить хлористий бензил (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах