бескед —
бе́ске́д іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бескед —
див. бескид.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бескед —
БЕ́СКЕ́Д див. бе́ски́д.
Словник української мови у 20 томах
бескед —
ГОРА́ (значне підвищення над навколишньою місцевістю), БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т) діал.; КИЧЕ́РА діал. (вкрита лісом, крім вершини); СКЕ́ЛЯ, СКЕЛИ́НА рідше (зі стрімкими схилами та гострими виступами); УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (ЗГІ́Р'Я) (невисока).
Словник синонімів української мови
бескед —
БЕ́СКЕ́Д див. бе́ски́д.
Словник української мови в 11 томах
бескед —
Бескед, -ду м. бескеда, -ди, ж. Крутизна, обрывъ, непроходимый оврагъ. Бережно провів проміж рівчаків і бескедів. Стор. ІІ. 194. З високої скелі в глибокий бескед. Стор. МПр. 40.
Словник української мови Грінченка