блискання —
бли́скання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
блискання —
-я, с. Дія за знач. блискати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
блискання —
БЛИ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́скати 1, 2. Тіснота, галас, лайка, гуркіт возів, і знову чорна дорога в гори, блискання іскор, викресаних підковами, клекіт копит (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
блискання —
див. блиск; блискавка
Словник синонімів Вусика
блискання —
БЛИ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́скати. Тіснота, галас, лайка, гуркіт возів, і знову чорна дорога в гори, блискання іскор, викресаних підковами, клекіт копит (Гончар, III, 1959, 82).
Словник української мови в 11 томах
блискання —
Блискання, -ня с. Сверканіе.
Словник української мови Грінченка