брахіцефал —
брахіцефа́л іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
брахіцефал —
(< грец. brachys – короткий і kephalē — голова), -а, ч. Короткоголовий; людина з круглою формою черепної коробки. Ну, що ж, брахіцефале, вже за плечима смерть, усі кінці й начала сповняють душу вщерть. (ЧТ: 175).
Словник поетичної мови Василя Стуса
брахіцефал —
-а, ч., антр. Людина, яка відзначається брахіцефалією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
брахіцефал —
БРАХІЦЕФА́Л, БРАХІКЕФА́Л, а, ч., антр. Людина, у якої відношення ширини голови до її довжини перевищує 80 %. Величезний клин населення, що антропологи називають брахіцефалами, цілком можливо походить із Азії (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
брахіцефал —
брахіцефа́л (від грец. βραχύς – короткий і ...цефал) короткоголовий.
Словник іншомовних слів Мельничука
брахіцефал —
БРАХІЦЕФА́Л, а, ч., антр. Людина, яка відзначається брахіцефалією.
Словник української мови в 11 томах