Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

бренькнути

Бре́нькнути і бри́нькнути, -кну, -неш, -нуть

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. бренькнути — бре́нькнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. бренькнути — -ну, -неш, док. Однокр. до бренькати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бренькнути — БРЕ́НЬКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до бре́нькати 1. За стіною, за шафою, бренькнула гітара (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  4. бренькнути — ДЗЕ́НЬКАТИ (видавати короткі дзвінкі звуки при ударах, струсі; викликати такі звуки ударами по склу, металу і т. ін.), ДЗВЯ́КАТИ, БРЕ́НЬКАТИ (БРИ́НЬКАТИ), ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ДЗЕНЬКОТІ́ТИ (ДЗЕНЬКОТА́ТИ) підсил., БРЕНЬКОТІ́ТИ (БРЕНЬКОТА́ТИ) підсил.  Словник синонімів української мови
  5. бренькнути — БРЕ́НЬКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до бре́нькати 1. За стіною, за шафою, бренькнула гітара (Головко, II, 1957, 94).  Словник української мови в 11 томах
  6. бренькнути — Бренькнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ бренькати. Ном. № 9766.  Словник української мови Грінченка