брова —
брова́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири брови́
Орфографічний словник української мови
брова —
-и, ж.; мн. брови, брів. Дугаста смужка волосся над очною ямкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
брова —
БРОВА́, и́, ж. Дугаста смужка волосся над очною ямкою. Михайло .. низько насува чорну шапку на чорні брови (Марко Вовчок); Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима (Панас Мирний); Очі пильні, блищать з-під густих розльотистих брів (В.
Словник української мови у 20 томах
брова —
бро́ви полі́зли на ло́ба у кого. Хто-небудь чимсь дуже вражений, виявляє надзвичайне здивування, збентеження і т. ін. Брови у неї повільно полізли на лоба. Вона, Марія, була справді-таки гарна (Є. Гуцало).
Фразеологічний словник української мови
брова —
БРОВА́, и́, ж.; мн. бро́ви, брів. Дугаста смужка волосся над очною ямкою. Михайло.. низько насува чорну шапку на чорні брови (Вовчок, І, 1955, 380); Дві чорні брови, мов дві чорні п’явки, повпивалися над очима (Мирний, II, 1954, 34); Очі пильні...
Словник української мови в 11 томах