бульвар —
бульва́р іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бульвар —
[бул'вар] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
бульвар —
-у, ч. Обсаджена деревами широка алея посередині вулиці в місті; вулиця з такою алеєю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бульвар —
Вулиця (удеревлена)
Словник чужослів Павло Штепа
бульвар —
БУЛЬВА́Р, у, ч. Обсаджена деревами широка алея посередині вулиці в місті; вулиця з такою алеєю. Бульвар серед міста з рядом голих тополь, що біліли на осінньому небі (М.
Словник української мови у 20 томах
бульвар —
бульва́р (франц. boulevard, від голл. bolwerk – кріпосний вал) широка алея на міській вулиці, звичайно посередині її.
Словник іншомовних слів Мельничука
бульвар —
БУЛЬВА́Р, у, ч. Обсаджена деревами широка алея посередині вулиці в місті; вулиця з такою алеєю. Бульвар серед міста з рядом голих тополь, що біліли на осінньому небі (Коцюб., II, 1955, 282); Широкі, прямі вулиці.. кучерявляться чудовими бульварами (Вишня, І, 1956, 327).
Словник української мови в 11 томах
бульвар —
бульвар (булевар) (голл. — укріплення у фортеці) 1. Старовинна фортифікаційна споруда. 2. Широка прогулянкова вулиця, проспект з алеями дерев посередині або з боків, які прикрашались квітниками, фонтанами...
Архітектура і монументальне мистецтво