велетень —
-тня, ч. 1》 Величезна на зріс і могутньої сили людина в народних повір'ях і легендах. || Людина, що вирізняється з-поміж інших дуже великим зростом. 2》 перен. Предмет або істота, що своїми розмірами значно переважає інші подібні предмети, істоти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
велетень —
ВЕ́ЛЕТЕНЬ, тня, ч. 1. У народних повір'ях і легендах – величезного зросту і сили людина. – Давно то, дуже давно діялось, ще коли велетні жили в наших горах (І.
Словник української мови у 20 томах
велетень —
див. Великий; високий; сильний
Словник синонімів Вусика
велетень —
ВЕ́ЛЕТЕНЬ (людина або істота, що виділяється серед інших дуже великим зростом), ВЕ́ЛЕТ, БОГАТИ́Р, ГІГА́НТ підсил., КОЛО́С підсил., ВЕРСТВА́ (ВЕРСТА́), ДИ́ЛДА фам.; ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм. (перев. про високу незграбну людину). Всі..
Словник синонімів української мови
велетень —
ВЕ́ЛЕТЕНЬ, тня, ч. 1. Величезного зросту і сили людина в народних повір’ях і легендах. — Давно то, дуже давно діялось, ще коли велетні жили в наших горах (Фр., VI, 1951, 29); // Людина, що виділяється серед інших дуже великим ростом.
Словник української мови в 11 томах
велетень —
Велетень, -тня м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.
Словник української мови Грінченка