ветеринар —
ветерина́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ветеринар —
[веитеириенар] -ра, м. (на) -ров'і/ -р'і, мн. -рие, -р'іў
Орфоепічний словник української мови
ветеринар —
-а, ч. Лікар, який лікує тварин, фахівець з ветеринарії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ветеринар —
Тваринолікар
Словник чужослів Павло Штепа
ветеринар —
ВЕТЕРИНА́Р, а, ч. Фахівець із ветеринарії; лікар, який спеціалізується на хворобах тварин. Тридцять вибракуваних ветеринаром баранів було зарізано (О.
Словник української мови у 20 томах
ветеринар —
ВЕТЕРИНА́Р, а, ч. Лікар, що лікує тварин, фахівець з ветеринарії. Тридцять вибракуваних ветеринаром баранів було зарізано (Гончар, Таврія.., 1957, 100).
Словник української мови в 11 томах