вживати —
вжива́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вживати —
(що) застосовувати, використовувати, користуватися з чого, послуговуватися чим; (до чого) прикладати; (на що) обертати, ІД. пускати в діло; (капітал) пускати в обіг; (силу) вдаватися до; (їжу) заживати, споживати.
Словник синонімів Караванського
вживати —
ВЖИВА́ТИ див. ужива́ти.
Словник української мови у 20 томах
вживати —
вжива́ти використовувати; застосовувати (ст): Тут ваша кімната, а тут – показала на малі двері – лазничка. Можете її вживати. Так само кухні (Марська)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
вживати —
ВИКОРИСТО́ВУВАТИ (брати що-небудь із користю, для власних вигод), КОРИ́СТУВА́ТИСЯ чим, з чого, ВЖИВА́ТИ (УЖИВА́ТИ) чого, ЗАСТОСО́ВУВАТИ, ПОСЛУГО́ВУВАТИСЯ чим, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, СПОЖИВА́ТИ рідше, ПОСЛУГУВА́ТИСЯ чим, рідше...
Словник синонімів української мови