вивертень —
ви́вертень іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
вивертень —
-тня, ч., розм. Повалене вітром, бурею дерево.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вивертень —
ВИ́ВЕРТЕНЬ, тня, ч., розм. Повалене вітром, бурею дерево. Хруснула десь гілка, крикнув готур, з-під вивертня зірвалася й пострибала до гори серна (У. Самчук).
Словник української мови у 20 томах
вивертень —
ВИ́ВЕРТЕНЬ розм. (повалене вітром дерево), ВИ́ВЕРТ діал. Зусиллям розпуки перескакував я звалені виверти (І. Франко).
Словник синонімів української мови
вивертень —
ВИ́ВЕРТЕНЬ, тня, ч., розм. Повалене вітром, бурею дерево. *Образно. Життєдайний Жовтень Пройшов борвієм, грозами над краєм, Покривши землю вивертнями, корчем, І наново крислатими садами (Вирган, Квіт. береги, 1950, 13).
Словник української мови в 11 томах
вивертень —
Ви́вертень, -тня м. 1) Половина толстаго ствола, распиленнаго на-двое. Сумск. у. 2) Вѣтроломъ, валежникъ. Желех. 3) Родъ дѣтской игры съ бросаніемъ палокъ. Ив. 21.
Словник української мови Грінченка