Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вигострити

Ви́гострити, -рю, -риш, -рять

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. вигострити — ви́гострити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вигострити — див. вигострювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигострити — ВИ́ГОСТРИТИ див. виго́стрювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. вигострити — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін.  Словник синонімів української мови
  5. вигострити — ВИ́ГОСТРИТИ див. виго́стрювати.  Словник української мови в 11 томах
  6. вигострити — Вигострювати, -трюю, -єш сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.  Словник української мови Грінченка