видавець —
видаве́ць іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
видавець —
[виедавец'] -аўц'а, ор. -аўцем, м. (на) -аўцев'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў
Орфоепічний словник української мови
видавець —
-вця, ч. Особа чи установа, що здійснює підготовку і випуск видання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
видавець —
ВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Особа або установа, що видає, випускає у світ друковані твори. Порадила їй Оксана одного видавця, про котрого знала напевно, що приймає подібні праці, як Наталчина (О.
Словник української мови у 20 томах
видавець —
ВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Особа або установа, що видає, випускає у світ друковані твори. Опісля порадила їй Оксана одного видавця, про котрого знала напевно, що приймає подібні праці, як Наталчина (Коб.
Словник української мови в 11 томах
видавець —
Видавець, -вця м. Издатель. Ном. І. Можна буде сказать видавцям наських граматок. О. 1862. І. 67.
Словник української мови Грінченка