Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

викрутити

Ви́крутити, -кручу, -тиш, -тять

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. викрутити — ви́крутити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. викрутити — див. викручувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викрутити — ВИ́КРУТИТИ див. викру́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. викрутити — ВИ́ВЕРНУТИ (про руку, ногу тощо — повернути в неприродне положення, часто ушкоджуючи), ВИ́КРУТИТИ, СКРУТИ́ТИ, ПІДВЕРНУ́ТИ (про ногу). — Недок.: виверта́ти, викру́чувати, скру́чувати, підверта́ти.  Словник синонімів української мови
  5. викрутити — ВИ́КРУТИТИ див. викру́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. викрутити — Ви́крутити, -ся см. викручувати, -ся.  Словник української мови Грінченка