вимінювати —
вимі́нювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вимінювати —
-юю, -юєш, недок., виміняти, -яю, -яєш, док., перех. Одержувати яку-небудь річ, віддаючи за неї іншу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вимінювати —
ВИМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІНЯТИ, яю, яєш, док., кого, що. Одержувати кого-, що-небудь, віддавши інше, перев. рівноцінне. Мав [ігумен] змогу вимінювати за ячмінь .. не тільки мед і рибу, а навіть і хутро (О.
Словник української мови у 20 томах
вимінювати —
МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ (ЗАМІ́НЮВАТИ), ЗМІ́НЮВАТИ (ЗМІНЯ́ТИ) (брати, використовувати одне замість одного)...
Словник синонімів української мови
вимінювати —
ВИМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МІНЯТИ, яю, яєш, док., перех. Одержувати яку-небудь річ, віддаючи за неї іншу. Мав [ігумен] змогу вимінювати за ячмінь.. не тільки мед і рибу, а навіть і хутро (Донч.
Словник української мови в 11 томах