Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

виполіруваний

Ви́поліруваний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. виполіруваний — ви́поліруваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. виполіруваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виполірувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виполіруваний — ВИ́ПОЛІРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́полірувати. І горнята, і лопатки, і видельця, і всі їхні речі поробив Хурам-Авів цареві Соломонові для Господнього дому з виполіруваної міді (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
  4. виполіруваний — ВИ́ПОЛІРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́полірувати. Днище [річки] видавалося глибоким котлованом, вилискувало виполіруваним водою гранітом (Коцюба, Нові береги, 1959, 151); *Образно. Широкі вилиці..  Словник української мови в 11 томах