Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вислати

Ви́слати, -стелю, -леш, -лють

ви́слати, ви́шлю, -шлеш, -шлють

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. вислати — ви́слати 1 дієслово доконаного виду постелити ви́слати 2 дієслово доконаного виду відправити  Орфографічний словник української мови
  2. вислати — I див. висилати. II див. вистилати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вислати — ВИ́СЛАТИ¹ див. висила́ти. ВИ́СЛАТИ² див. вистила́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. вислати — ВИСТЕЛЯ́ТИ (укривати чим-небудь усю поверхню чогось), ВИСТИЛА́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ, ВИМОЩА́ТИ рідше. — Док.: ви́стелити, ви́слати, ви́мостити. Зів'яла та посохла трава, якою вистелив Йон своє кубелечко на винограднику (М.  Словник синонімів української мови
  5. вислати — ВИ́СЛАТИ¹ див. висила́ти. ВИ́СЛАТИ² див. вистила́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. вислати — Ви́слати см. висилати.  Словник української мови Грінченка