Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

виховувати

Вихо́вувати, -вую, -вуєш, -вує; ви́ховати, -ховаю, -ваєш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. виховувати — (розвивати в когось певні риси, знання) ростити, вирощувати, плекати, формувати, прищеплювати.  Словник синонімів Полюги
  2. виховувати — вихо́вувати 1 дієслово недоконаного виду вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту вихо́вувати 2 дієслово недоконаного виду переховувати; таїти розм.  Орфографічний словник української мови
  3. виховувати — Вихо́вувати. Вирощувати. Для того, щоби люди звикали до кращого обробітку землі, позаводили сі товариства за помочию своїх центральних товариств в Чернівцях взірцеві поля і садки, де виховують найліпші сорти хліба, трави та овочевих дерев (Товариш...  Українська літературна мова на Буковині
  4. виховувати — (дітей) ростити, ВИРОЩУВАТИ, навчати, научати, розвивати, доводити до розуму; (любов) прищеплювати; (скарби) ховати, переховувати, (гнів) таїти.  Словник синонімів Караванського
  5. виховувати — I -ую, -уєш, недок., виховати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін. || Вирощуючи своїх малят, навчати їх поводити себе певним чином за тих чи інших обставин (про тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виховувати — ВИХО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ХОВАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Ростити, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін. (про дітей). Батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні [нагадуванні] й остереженні Божому! (Біблія. Пер. І.  Словник української мови у 20 томах
  7. виховувати — ВИРОБЛЯ́ТИ (удосконалювати певні якості, особливості тощо в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо), РОЗВИВА́ТИ, ВИХО́ВУВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, КРИСТАЛІЗУВА́ТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
  8. виховувати — ВИХО́ВУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́ХОВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін. [Любов:] Він [татко] не виховував мене, він просто любив мене. (Зітхає). Він не боронив мені нічого (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  9. виховувати — Виховувати, -вую, -єш сов. в. виховати, -ваю, -єш, гл. 1) Перепрятывать, укрывать, укрыть. 2) Воспитывать, воспитать. Як доглядати дітей, як їх виховувати. К. Псал. 14.  Словник української мови Грінченка