вкорінення —
вкорі́нення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вкорінення —
(укорінення), -я, с. Дія за знач. вкоренити й вкоренитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вкорінення —
ВКОРІ́НЕННЯ (УКОРІ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вкорени́ти і вкорени́тися. Обробка живцевого матеріалу фізіологічно активними речовинами здійснювалась перед його висаджуванням на укорінення (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
вкорінення —
ВКОРІ́НЕННЯ (УКОРІ́НЕННЯ), я, с. Дія за знач. вкорени́ти й вкорени́тися. Розмножують агрус переважно горизонтальними відсадками, але можна вирощувати садовий матеріал і шляхом укорінення в парниках зелених живців (Сад. і ягідн.
Словник української мови в 11 томах