властивість —
власти́вість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
властивість —
-вості, ж. Якість, ознака, характерні для кого-, чого-небудь. Властивості алгоритму — особливості, що визначають алгоритм. Властивості даних — у системах обробки інформації – атрибути, характеристики даних.
Великий тлумачний словник сучасної мови
властивість —
ВЛАСТИ́ВІСТЬ, вості, ж. Якість, ознака, характерні для кого-, чого-небудь. Вона [Маріора] мала властивість усе обнюхувати, і за хвилину не було речі в хаті, дух якої не був би їй знайомим (М.
Словник української мови у 20 томах
властивість —
ВЛАСТИВІСТЬ — філософська категорія, яка позначає таку особливість об'єкта, способу його буття, що притаманна об'єкту як самототожній цілісності...
Філософський енциклопедичний словник
властивість —
ОЗНА́КА (те, що характеризує кого-, що-небудь, відрізняє від інших), ВЛАСТИ́ВІСТЬ, ОСОБЛИ́ВІСТЬ, РИ́СА, ПРИКМЕ́ТА, ВІДЗНА́КА, Я́КІСТЬ, ПОЗНА́КА, ПРИЗНА́КА розм., О́ЗНАК діал.
Словник синонімів української мови
властивість —
ВЛАСТИ́ВІСТЬ, вості, ж. Якість, ознака, характерні для кого-, чого-небудь. Вона [Маріора] мала властивість усе обнюхувати, і за хвилину не було речі в хаті, дух якої не був би їй знайомим (Коцюб., І, 1955, 281); Він [горох] має властивість нагромаджувати в грунті азот (Рад. Укр., 7.VIІІ 1962, 2).
Словник української мови в 11 томах
властивість —
Властивість, -вости ж. Свойство. Желех.
Словник української мови Грінченка