Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вмирущий

Вмиру́щий, -ща, -ще

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. вмирущий — вмиру́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вмирущий — <�УМИРУЩИЙ> смертний, смертельний, тлінний; (минущий) недовготривалий, скінченний.  Словник синонімів Караванського
  3. вмирущий — ВМИРУ́ЩИЙ див. умиру́щий.  Словник української мови у 20 томах
  4. вмирущий — СМЕ́РТНИЙ (який не може жити вічно), ТЛІ́ННИЙ, УМИРУ́ЩИЙ (ВМИРУ́ЩИЙ), СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ. Та й убився (ніж) так глибоко в серце, що порвав би два життя одразу, якби віла смертною вдалася (Леся Українка); Безсмертя — то ж начебто і є зупинена мить...  Словник синонімів української мови