вокалізація —
вокаліза́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
вокалізація —
-ї, ж. 1》 муз. Спів на самих лише голосних звуках. 2》 лінгв. Перетворення напівголосних або приголосних звуків у голосні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вокалізація —
(іт. vocalizzazione) — 1. Розспівування голосних звуків або складів в музичних творах. Відомі художні твори, де широко використовується прийом В. (напр., 'Alleluia' В.А.Моцарта. Як художній прийом В. широко використовувалась в оперній музиці XVII — початку XIX ст.
Словник-довідник музичних термінів
вокалізація —
ВОКАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. муз. Спів на голосних звуках. Найпростіший вид вокалізації – спів якої-небудь голосної або складу поетичного тексту двома чи більше звуками (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
вокалізація —
вокаліза́ція (від лат. vocalis – голосний) 1. Спів на голосних звуках; одна з основних вправ для голосу й розвитку музикальності. 2. Перехід приголосного звуку в голосний (напр., «в» в «у»). 3. У стенографії графічний метод виразу голосних у слові зміною накреслення приголосних.
Словник іншомовних слів Мельничука
вокалізація —
ВОКАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. муз. Спів на самих голосних звуках. 2. лінгв. Перетворення напівголосних або приголосних звуків у голосні.
Словник української мови в 11 томах