відкладати —
-аю, -аєш, недок., відкласти, -аду, -адеш і діал. відложити, -ожу, -ожиш, док., перех. 1》 Класти що-небудь у той або інший бік, окремо від когось – чогось. 2》 Залишати, зберігати що-небудь з певною метою. || Виділяти, призначати для чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відкладати —
ВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, рідше ВІДІКЛА́СТИ, відкладу́, відкладе́ш, рідко ВІДЛОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., що. 1. Класти що-небудь убік, окремо від когось, чогось.
Словник української мови у 20 томах
відкладати —
Відкладай на чорну годину. Щади, бо можуть прийти тяжкі часи. Сир тільки добрий відкладаний. Важного діла не відкладай, а роби зараз.
Приповідки або українсько-народня філософія
відкладати —
БЕРЕГТИ́ (ощадливо витрачати або використовувати), ЗБЕРІГА́ТИ, ВІДКЛАДА́ТИ, ПРИБЕРІГА́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (залишати про запас); ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛІ́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ розм., ЖА́ЛУВАТИ розм., рідше (неохоче, скупо витрачати що-небудь). — Док.
Словник синонімів української мови
відкладати —
ВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш і діал. ВІДЛОЖИ́ТИ, ожу́, о́жиш, док., перех. 1. Класти що-небудь у той або інший бік, окремо від когось-чогось.
Словник української мови в 11 томах
відкладати —
Відкладати, -даю, -єш сов. в. відкласти, -кладу, -деш, гл. Откладывать, отложить. Одкладає, як лях свято. Ном. № 11005.
Словник української мови Грінченка